Digital Clock and Date

четвер, 18 липня 2013 р.

Уровок з книги Верена Вертмюллера "Покоління Берлін: бажане чи дійсне?"


“Я купую, а отже, існую” – Cтиль життя

Дискусія навколо стилів життя набула в останнє десятиріччя ХХ ст. такої інтенсивности, що важко охопити її повністю. Cтилі життя окреслюються як “тематично всеохопні, (більш чи менш) інтеграційні, відповідні до спільних критеріїв надформування (і перевищення) життєвої реалізації”. Тобто стиль життя визначається як щоденна поведінка або ж організація побуту особами і соціальними групами. Щоправда, про стиль життя у соціально-науковому сенсі говоримо щойно тоді, коли цей спосіб організації побуту, або ж виражені у ньому більш чи менш стійкі життєві установки, поділяє певна значна кількість осіб, внаслідок чого цей спосіб використовується як розрізнювальний шаблон стосовно інших осіб / груп. Таким чином, стиль життя – це не лише вияв (основної) життєвої позиції людей, але завжди ще й засіб відмежуватися від інших. Об’єднуючим елементом у цьому вже не є “впорядковані системи тлумачень, які задають політичні партії, організації й медії, а (…) субкультури, які переважно самоорганізовуються і черпають свої ідентифікаційні шаблони значною мірою з індивідуальної споживацької поведінки”. Тому тут чинним є гасло “Я купую, а отже, існую”, тобто споживацька поведінка як елемент витворення ідентифікації і засіб розрізнення.
Сьогоднішній дискурс стилю життя дуже істотно визначив Бурдью, який, опублікувавши у 1982 р. книгу “Тонкі відмінності”, надав цьому дискурсу вирішального поштовху. За Бурдью, стиль життя залежить від зовнішнього образу, зумовленого класовою належністю людини та її соціальним становищем. Продовжуючи розвивати Марксове поняття капіталу, Бурдью розглядає соціальне становище, а отже й стиль життя людини, в залежності від економічного, культурного – напр. освіта – і соціального (як, наприклад, суспільні відносини) капіталу, що є в її розпорядженні. Стиль життя людини проявляється у практикованих нею культурних звичках, як, наприклад, способі одягатися, облаштовувати собі житло або ж у її споживацькій поведінці загалом.
У науці існують дві різні точки зору на те, яким чином відбувається вибір/формування стилю життя індивіда. Один з цих напрямків виходить із того, що стиль життя є “продуктом історії індивіда” і як такий залежить від структурно-варіативної належності до прошарку та класу, від прибутків та соціального становища. “Стилі життя не є свідченням свободи людини, а свідченням її несвободи”. Людина підкоряється стилю життя, хоче вона цього чи ні; стилі життя не є зумисними.
Інша точка зору виходить з того, що стилі життя – це шаблони поведінки, які люди свідомо обирають, щоби досягти певної мети. “Стиль життя відображає сукупність вибору, за допомогою якого індивіди активно репрезентують свою прикметність стосовно інших. (…) У здатності до стилізації власного життя людина проявляє свою особисту свободу”. А отже, стилі життя вибрані свідомо, людина дивиться на себе як на поле для творчости, перетворює себе на суб’єкт власної цілеспрямованої креативности. Цю точку зору підкріплюють зокрема дослідження Петера Ноллера і Клауса Роннеберґера з Франкфурта-на-Майні, в ході яких виявилося, що люди, які працюють у суміжних професіях, мають також і подібні стилі життя, за допомогою яких вони виразно дистанціюються від інших професійних груп. Оскільки ці люди вже самим своїм народженням походять з різного середовища, виглядає, що стилі життя вони обирають відповідно до роду заняття.
Належність до певного стилю життя ґрунтується значною мірою на зовнішніх ознаках, таких як одяг, вибір житла (напр., у старому або ж у новому будинку в Берліні), вибір міського району, місця відпочинку і т.і., тобто на питаннях естетики. І саме в молодіжних культурах, таких як техно, гіп-гоп і скейтери, можна говорити про вельми свідомий вибір стилю життя. Однак і для людей поза модним молодіжним середовищем має сенс приказка “Чоловіка по одежі стрічають”, бо хто “хоче в житті чогось досягти”, той має дотримуватись певних норм поведінки.

Уровок з книги Верена Вертмюллера  "Покоління Берлін: бажане чи дійсне?"

© V.Wertmueller, 2001


Немає коментарів:

Дописати коментар