Digital Clock and Date

понеділок, 29 червня 2015 р.

Тренинг «ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ?»


Мета: ознайомити учнів з поняттям «діти з особливими освітніми потребами», виховувати толерантне ставлення до людей-інвалідів, навчити знаходити міжособистісний контакт із дітьми даної категорії.
Матеріали: аркуші паперу формату А4; різнокольорові аркуші клейкого паперу; ручки, фломастери, маркери,  скотч;  папки, файли.
Цільова аудиторія – учні-омбудсмени (9-10 клас), 25 осіб
Тип проведення засідання -  заняття з елементами тренінгу

Хід проведення

Вступне слово тренера. Презентація теми заняття.

Вправа «Знайомство»
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, гарний настрій, зосередити учасників на спільну роботу.
Учасники тренінгу сідають в коло. На бейджах пишуть своє ім’я.   Потім тренер просить учасників тренінгу по черзі назвати своє ім’я та рису характеру, яка починається на першу літеру імені, не повторюючи вже названу рису.  Наприклад: «Владислав великодушний».
Тренер починає першим і так по колу.
Рефлексія:
Що ви відчували?
— Чи запам’ятали ви імена учасників тренінгу?
Скільки імен ви запам’ятали?

Вправа «Очікування від тренінгового заняття»
Мета: визначення очікувань учасників щодо заняття.
Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати їх у вислів. Вислів записують на стікерах і прикріплюють на плакаті з зображенням кошика.

Вправа «Вироблення правил роботи»
Мета: прийняття правил роботи групи.
Учасники складають та приймають правила роботи для даної групи на час роботи у цьому тренінгу і намагаються їх дотримуватися.
Орієнтовні правила роботи групи:
1. Приходити вчасно — не запізнюватися на заняття.
2. Спілкування за принципом «тут і тепер» — для багатьох учасників характерним є прагнення «втекти» у роздумування, обговорення давноминулих подій. У  цьому  випадку спрацьовує механізм психологічного захисту. Але ж основна мета тренінгу полягає в тому,  щоб група  перетворилась у своєрідне дзеркало, в якому кожний міг би побачити себе. Це досягається частково тим, що в групі існує інтенсивний  зворотній  зв’язок,  ґрунтований  на довірчому спілкуванні.
3. Конфіденційність — суть цього принципу зводиться до рекомендації не виносити почуте і побачене на тренінгу за межі групи. Дотримання цього принципу допомагає становленню  довірливості,  дозволяє  групі    тривалий час зберігати дискусійний потенціал.
4. Вимикати мобільні телефони — учасники вимикають мобільні, щоб вони не заважали під час роботи.
5. Говорити від власного імені — відмова від безособових дієслівних форм, які допомагають у повсякденному спілкуванні сховати особистісну позицію або ухилятися від прямого висловлювання в небажаних випадках. Тобто замість словосполучень типу «Деякі говорять, що...», «Звичайно кажуть..» у  групі необхідно вживати словосполучення з особовими дієсловами та особовими займенниками: «Я міркую...», «Я вважаю…».
6. Оцінювати факти, а не людину — говорити про події, які відбулися у твоєму житті чи країні, а не про людину, яка їх пережила чи переповідала їх тобі.
7. Активність беручи участь в усіх подіях, вправах, ситуаціях, що виникають під час роботи групи.
8. Бути лаконічним у висловлюванні — говорити тільки по темі запитання: «Стислість сестра таланту».
9. Толерантність — прагнути слухати того, хто говорить, намагаючись не переривати, використовувати звернення «ти» під час роботи групи, мати право висловлювати свою думку з будь-якого питання.
10. Відповідальність за свої слова та вчинки — давати правдиву інформацію.
11. Чесність та щирість — сприймати себе  та  інших  такими, які  є насправді, оцінювати власні якості самостійно на основі отриманої у групі інформації.

Інформаційне повідомлення
Поняттям «людина з обмеженими освітніми можливостями» визначають осіб, що мають порушення здоров’я із стійким розладом функцій організму, обумовлені захворюваннями, наслідками травми або дефектами, що приводять до обмеження життєдіяльності, впливають на якість життя людини й викликають необхідність соціального захисту.
З’ясовано, що для людей з особливими потребами характерні: недостатня орієнтація в соціумі, низька соціальна активність, підвищена тривожність, вразливість, емоційна нестійкість, депресивні стани, звичка до невимогливого ставлення, завищені або занижені уявлення про свої можливості, низький рівень мотивації досягнення мети, відчуття втрати майбутнього; низький рівень самоактуалізації, переважання інтровертності поведінки, низька самооцінка, нерозвиненість самоконтролю, які обумовлені як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами життєдіяльності.
Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна йти про організацію інтегрованого навчання та виховання дітей людей з обмеженими  освітніми можливостями і молоді, що нормально розвивається, у рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховного середовища за принципами співжиття, співтворчості, спрямованого на подолання соціальної ізоляції. Таке об’єднання сприяє гуманістичному вихованню здорової молоді і соціалізації молодих людей-інвалідів. Тоді молода людина з фізичними обмеженнями розглядатиметься не тільки як об’єкт соціально-педагогічної, психологічної та медичної допомоги й турботи, але й як активний суб’єкт суспільного життя, що створює умови для максимально можливої його самореалізації й інтеграції.

Вправа «Суспільство і людина-інвалід»
Мета: показати шляхи виходу із складних життєвих обставин.
Учасникам пропонується об’єднатися у дві міні-групи і спільними зусиллями пригадати проблеми, з якими стикається людина-інвалід у повсякденному житті. На виконання даного завдання відводиться 10 хв.
Потім учасники, по-черзі, називають проблеми, тренер їх занотовує на фліп-чарті. Після того, як обидві групи назвали усі проблеми, тренер пропонує знайти вирішення кожної проблеми окремо. Закінчивши обговорення, тренер підводить підсумки.

Тест «Оцінка відносин підлітка із класом»
Мета: методика дозволяє виявити три можливі «типи» сприйняття індивідом групи. При цьому як показник типу сприйняття виступає роль групи в індивідуальній діяльності учня.
Тренер. Ми проводимо спеціальне дослідження, аби поліпшити організацію навчального процесу. Ваші відповіді на запитання анкети допомагають нам у цьому. На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами А, Б і В. З відповідей на кожний пункт оберіть той, який найбільш точно відображає вашу точку зору. Пам’ятайте, що «поганих» або «гарних» відповідей у цій анкеті немає. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.
Інтерпретація результатів
На підставі відповідей за допомогою «ключа» відбувається підрахунок балів за кожним типом сприйняття індивідом групи. Кожній обраній відповіді приписується один бал. Бали, набрані за всіма 14 пунктами анкети, підсумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів за трьома типами сприйняття для кожного учня повинна дорівнювати 14. При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйняття індивідом групи позначається буквою «І», «прагматичний» - «П», «колективний» - «К». Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена:
аІ + bП + сК,
де:
а - кількість балів, отримана учнем з «індивідуалістичного» типу сприйняття,
b — «прагматичного»,
с — «колективістичного»
Наприклад: 4І + 6П + 4К.
Тип 1. Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності для індивіда. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у схильності до індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати «індивідуалістичним».
Тип 2. Учень сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих або інших власних цілей. При цьому група сприймається й оцінюється з погляду її «корисності» для індивіда. Віддається перевага компетентнішим членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми або бути джерелом необхідної інформації. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати «прагматичним».
Тип 3. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи загалом, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індивідом своєї групи може бути названий «колективістичним».

Ключ для обробки анкети
Тип сприйняття індивідом групи
Індивідуалістичний
Прагматичний
Колективістичний
ЗБ
10Б
ЗА
10А
10В
11А
11Б
11В
12А
12В
12Б
13В
13А
13Б
14В
14В
14А

АНКЕТА
1. Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:
А — знає більше, ніж я;
Б — всі питання прагне вирішувати спільно;
В — не відволікає викладача,
2. Найкращі викладачі:
А — використовують індивідуальний підхід;
Б -  створюють умови для допомоги з боку інших;
В -  створюють у колективі атмосферу, у якій ніхто не боїться висловлюватися.
3. Я радий, коли мої друзі:
А — знають більше, ніж я, можуть мені допомогти;
Б -  уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;
В — допомагають іншим, коли трапляється нагода.
4. Найбільше мені подобається, коли в групі:
А — немає кому допомагати;
Б — не заважають при виконанні завдання;
В — інші слабше підготовані, ніж я.
5. Мені здасться, що досягаю максимуму, коли:
А - можу одержати допомогу й підтримку з боку інших;
Б — мої зусилля чесно винагородженні;
В — можна виявити ініціативу, корисну для всіх.
6. Мені подобаються колективи, у яких:
А — кожний зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;
Б — кожний зайнятий своєю справою й не заважає іншим;
В — кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.
7. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:
А — створюють дух суперництва між учнями;
Б — не приділяють їм достатньої уваги;
В -  не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.
8. Найбільше задоволення в житті дає:
А — робота, коли тобі ніхто не заважає;
Б -  одержання нової інформації від інших людей;
В -  робити корисне іншим людям.
9. Основна роль викладачів повинна полягати:
А — у вихованні людей з розвиненим почуттям обов’язку;
Б — у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;
В -  у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від інших людей.
10. Якщо перед групою постає якась проблема, то я:
А -  волію, щоб інші вирішували цю проблему;
Б — працюю самостійно, не покладаючись на інших;
В — намагаюся зробити внесок у спільне вирішення проблеми.
11. Краще я вчився б, коли вчитель:
А — мав до мене індивідуальний підхід;
Б - створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;
В — заохочував ініціативу учнів на досягнення спільного успіху.
12. Немає нічого гіршого, коли:
А — ти не в змозі самостійно домогтися успіху;
Б — почуваєшся непотрібним у групі;
В — тобі ніхто не допомагає.
13. Найбільше я ціную:
А — особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;
Б — спільний успіх, у якому є й моя заслуга;
В -  успіх, досягнутий ціною власних зусиль.
14. Я хотів би:
А — працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми й методи спільної роботи;
Б -  працювати індивідуально з викладачем;
В — працювати із досвідченими у цій сфері людьми.

Вправа «Табло»
Мета: формування командної згуртованості.
Група ділиться на дві команди, які розподіляють між собою функції: кожен учасник повинен зображати на «табло» якусь цифру (від 0 до 9). Тренер називає багатозначні числа, а гравці швидко стають у відповідному порядку і на пальцях показують свої цифри.

Перегляд короткометражного фільму «Цирк метеликів»  
( тривалість - 22 хв.35 сек.)

Питання для обговорення
1.           Яким ми бачимо ставлення до головного героя  працівників першого цирку та другого?
2.           Як ставиться друг, працівники другого цирку до головного героя?
3.           Чи можлива дана ситуація в сучасному світі, а тим паче в школі?


Підбиття підсумків «Телеграма»
Матеріали: аркуш паперу формату А-5, ручки.
Учасники складають телеграму з тих понять, які вони вивчили сьогодні. І потім по колу озвучують свою роботу.

Вправа «Очікування»
Учасники повертаються до очікувань, які вони писали на початку тренінгу.

Вправа на завершення «Побажання»
Тренер. Давайте побажаємо групі чогось хорошого. Спочатку почну я, а далі продовжите ви. Учасники по черзі говорять свої побажання групі.


Вадим Щорс

Немає коментарів:

Дописати коментар